СТИЛЬНИЙ ТА МОБІЛЬНИЙ

Перший портативний комерційний стільниковий телефон було випущено 6 березня 1983 року компанією Motorola. Щоправда, голова підрозділу мобільного зв'язку цієї фірми Мартін Купер, гуляв по Манхеттену зі стільниковим телефоном ще за десять років до того.

Новинка Dyna TAC 8000X - результат 15 років роботи та використаних понад сто мільйонів доларів - мала дуже солідні розміри (33х4,4х8,9 сантиметрів) і вагу (794 грами). Дисплей мобільника був світодіодним, а заряду акумуляторів дітища компанії вистачало на одну годину (!) розмов або вісім годин у режимі очікування.

Dyna першою отримала сертифікат на продаж від Федеральної комісії по зв'язку США; коштувала вона чимало: майже 4000 доларів. Проте черга на нові телефони вишикувалась така, що Motorola могла бути певною: вона йде правильним шляхом.

Ідею створення мобільного телефону розробляли також спеціалісти АТ&T Bell Labs. До речі, вперше цей проект обговорювався ними ще в 1946 році. Тоді компанія встигла створити перший у світі радіотелефонний сервіс (гібрид радіопередавача та телефону). Абоненти нового сервісу могли з радіостанції, встановленої в машині, передати сигнал на АТС і зателефонувати на потрібний номер. От тільки одночасна розмова обох співрозмовників конструкцією не передбачалася, бо для того, щоб сказати свою репліку, треба було кнопку натиснути, а щоб почути відповідь - відпустити її. До того ж діяли такі пристрої на обмеженій відстані. Після п'яти років роботи цей сервіс закрився через брак клієнтів. Новій розробці АТ&T Bell Labs теж були властивий гігантизм і умовна зручність. Передусім, вага її була аж 12 кілограмів (возити такий пристрій треба було в багажнику). На даху машини кріпилася антена, а пульт виводився у салон. Проте якість зв'язку була більш-менш нормальною.

Десь на початку 60-х років минулого століття більшість компаній дійшли висновку, що компактний стільниковий телефон створити взагалі неможливо. Тому "прорив" "Мотороли" став справжнім вибухом у світі техніки. І хоча нова техніка явно мала багато недоробок, працювати було вже легше: позитивні результати надихали конструкторів. Федеральна комісія по зв'язку США одразу ж взялася за розробку проектів постанов, які б дали можливість регулювати стільникову телефонію.

Отже, через 37 років після створення нової технології зв'язку нова техніка нарешті дійшла до споживачів. Звичайно, що законодавцем мод у стільниковій сфері стала Motorola. Успіх мобільних телефонів і рівень попиту на них вразив навіть працівників компанії. Тисячі людей ставали в черги, щоб через п'ять - десять років (як вважали спочатку) мати змогу придбати таку дорогу, але таку необхідну і зручну річ. Однак галузь розвивалась стрімкими темпами: якщо в 1983 році абонентів мобільного зв'язку налічувалось трохи більше мільйона, то вже в 1990 році їхня кількість вже перейшла за 11 мільйонів, а в 2003-му - за 1,29 мільярда...